Más canciones de Fiolet
Descripción
Compositor: Сергій Мартинюк
Compositor: Роман Андрухів
Letrista: Сергій Мартинюк
Letra y traducción
Original
Давай помовчимо про те, які світанки на сході.
Про те, як смерть з тобою грала вкотре у піддавки. Про те, що сім життів буває у котів хіба гордих.
Давай помовчимо про тих, кому судилось піти.
Хотів забути, але серце буде все пам'ятати. Цигарка, кава, дешеве купе, залізний всеок.
Давай помовчимо про тих, хто не злякався, брате.
Про сонце нового ранку, сотень небесних дірок. Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна.
Давай помовчимо про те, що сниться нашим в окопах.
Про попіл з бахмутських вулиць у небі кольору слив. Про те, як з фото усміхається малеча вдома.
Давай помовчимо про всіх, хто десь чекав і любив.
Давай помовчимо, а вітер наше хай відспіває, допоки доля гне цвяхи од наші руки пусте.
Усе нововирі та віриш іншого і не знаю.
Давай помовчимо, як мами в саду травні цвіте.
Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна!
Traducción al español
Guardemos silencio sobre lo que amanece en el este.
De cómo la muerte una vez más te jugó una mala pasada. Sobre el hecho de que sólo los gatos orgullosos tienen siete vidas.
Guardemos silencio sobre aquellos que estaban destinados a irse.
Quería olvidar, pero mi corazón recordará todo. Un cigarrillo, un café, un cupé barato, una maleta de hierro.
Callemos a los que no se asustaron, hermano.
Sobre el sol de la nueva mañana, cientos de agujeros en el cielo. ¡Vamos!
La madre madrastra grita nuestra guerra y lleva a los niños a la mesa para cenar.
Entonces quieres un milagro, pero no hay milagro, sólo el tiempo de la crisis se prolonga.
La madre-madrastra grita nuestra guerra.
Callemos lo que soñamos en las trincheras.
Sobre las cenizas de las calles de Bakhmut en el cielo del color de las ciruelas. Sobre cómo sonríe el pequeño en casa de la foto.
Guardemos silencio sobre todos los que esperaron en algún lugar y amaron.
Guardemos silencio y dejemos que nuestro viento cante, hasta que el destino quite los clavos de nuestras manos vacías.
Todos ustedes son nuevos conversos y creen lo contrario y no lo sé.
Guardemos silencio, mientras mayo florece en el jardín de mamá.
¡Vamos!
La madre madrastra grita nuestra guerra y lleva a los niños a la mesa para cenar.
Entonces quieres un milagro, pero no hay milagro, sólo el tiempo de la crisis se prolonga.
La madre madrastra grita nuestra guerra y lleva a los niños a la mesa para cenar.
Entonces quieres un milagro, pero no hay milagro, sólo el tiempo de la crisis se prolonga.
La madre madrastra grita nuestra guerra y lleva a los niños a la mesa para cenar.
Entonces quieres un milagro, pero no hay milagro, sólo el tiempo de la crisis se prolonga.
¡Madre-madrastra grita nuestra guerra!