Más canciones de Fiolet
Descripción
Compositor: Сергій Мартинюк
Compositor: Роман Андрухів
Letrista: Сергій Мартинюк
Letra y traducción
Original
Така тендітна, немов цвіт абрикосовий. Я забуваю з тобою про зиму й осені.
Я забуваю з тобою, що ця війна без кінця. Вразних нас весна!
А я, хлопчисько простий з дикого заходу, люблю неначе востаннє та з розуму зведу.
Людині треба людина, а я завжди кудись йду.
Поживемо - побачимо.
Ти знаєш, я не герой зі коми. Поживемо - побачимо.
Поживемо, давай! Шукає теплу щоку твій холодний ніс.
Я забуваю з тобою, що світ - це темний ліс.
Я забуваю з тобою, що спокою гріш ціна. Вразних нас весна.
А я, хлопчисько простий з дикого заходу, люблю неначе востаннє та з розуму зведу.
Людині треба людина, а я завжди кудись йду.
Поживемо - побачимо. Ти знаєш, я не герой зі коми.
Поживемо - побачимо.
Я теж шукав свій маленький рай. Поживемо - побачимо.
Ти усміхаєшся так безборонно.
Поживемо - побачимо. Поживемо.
І не питай, чому правда чужа така мила своя, як під серце ніж?
Як запах випитої зранку наодинці кави.
І ми, немов старі у французькій мелодрамі, в якій герої не знають, чого хочуть. Пробач, пробач!
Я так люблю твою смішну ранкову неохайність.
Перечекати б цей дощ, цю вчорашню крайність.
Я так люблю твій старенький червоний плащ.
Поживемо - побачимо.
Ти знаєш, я не герой зі коми. Поживемо - побачимо.
Я теж шукав свій маленький рай.
Поживемо - побачимо. Ти усміхаєшся так безборонно.
Поживемо - побачимо.
Поживемо.
І не питай, чому правда чужа така мила своя, як під серце ніж?
Traducción al español
Tan frágil, como una flor de albaricoque. Me olvido del invierno y el otoño contigo.
Olvidé contigo que esta guerra no tiene fin. ¡La primavera nos sorprenderá!
Y yo, un chico sencillo del salvaje oeste, amo como por última vez y me vuelvo loco.
Una persona necesita a una persona y yo siempre voy a alguna parte.
Vivamos, ya veremos.
Sabes, no soy un héroe en coma. Vivamos, ya veremos.
¡Vivamos, vamos! Tu nariz fría busca una mejilla cálida.
Me olvido contigo que el mundo es un bosque oscuro.
Se me olvida contigo que la paz no tiene precio. Nos sorprende la primavera.
Y yo, un chico sencillo del salvaje oeste, amo como por última vez y me vuelvo loco.
Una persona necesita a una persona y yo siempre voy a alguna parte.
Vivamos, ya veremos. Sabes, no soy un héroe en coma.
Vivamos, ya veremos.
Yo también estaba buscando mi pequeño paraíso. Vivamos, ya veremos.
Sonríes tan inocentemente.
Vivamos, ya veremos. vivamos
¿Y no preguntes por qué la verdad de otra persona es tan dulce para la propia, como un cuchillo en el corazón?
Como el olor del café que se bebe solo por la mañana.
Y somos como los viejos de un melodrama francés, en el que los personajes no saben lo que quieren. ¡Lo siento, lo siento!
Me encanta tu ridículo descuido matutino.
Tendría que esperar a que pase esta lluvia, este extremo de ayer.
Amo mucho tu vieja capa roja.
Vivamos, ya veremos.
Sabes, no soy un héroe en coma. Vivamos, ya veremos.
Yo también estaba buscando mi pequeño paraíso.
Vivamos, ya veremos. Sonríes tan inocentemente.
Vivamos, ya veremos.
vivamos
¿Y no preguntes por qué la verdad de otra persona es tan dulce para la propia, como un cuchillo en el corazón?