Más canciones de Сметана band
Descripción
Productor: Сергій Савочкин
Ingeniero de sonido: Сергій Кондратьєв
Compositor: Сергій Савочкин
Letrista: Сергій Савочкин
Letra y traducción
Original
Моє дихання стало частішим. Я не бачив давно дивних снів.
І, до речі, я вже у солідному віці, але не доходив до тріпів таких.
На стільці шкіряному навпроти сидів дуже дивний сухий чоловік.
У зеленій сорочці і сірих штанах, а волосся зачесане вбік.
Він сказав: його звати Густава Пероль і що він спадкоємний нацист. І що бомба велика у шафі стоїть, і що я буцімто комуніст.
І що слово, яке я скажу перш за все, це і буде від бомби пароль.
Але тільки нацист може слово вистиг, та він це не почує, бо він глухий.
Густава Пероль, я маю пароль. Густава
Пероль, Густава Пероль.
Густава Пероль, почуй мій пароль. Густава Пероль, Густава
Пероль. Я забігав як гусь по кімнаті і руками махав, і щосили кричав.
А Густав запалив сигарету і спокійно свій погляд в годинник тримав.
Я спітнів і торкнувся до шафи, і тремтяче відкрив кляту двері.
Що чекає на нас, якщо він не почує? Гучно я мовив до неї:
Густава Пероль, я маю пароль.
Густава
Пероль,
Густава Пероль.
Густава Пероль, почуй мій пароль. Густава Пероль, Густава Пероль.
Всі мої ці-- ці гоїте, бо ж кажу, не мовчу, ти все вибухне.
Скільки доріг я не пройшов, Густава Пероль все одно знайшов.
Густава Пероль очі підняв, тоненьким голосом повільно сказав.
Бомбу знешкоджено!
Позьгуб в неї двиг.
Я помиявся. Ти не комуніст.
Ха-ха!
Traducción al español
Mi respiración se hizo más frecuente. Hace mucho tiempo que no veo sueños extraños.
Y, por cierto, ya tengo una edad avanzada, pero no he podido realizar esos viajes.
Un hombre seco y muy extraño estaba sentado en la silla frente al hombre de cuero.
Viste una camisa verde y pantalones grises, y su cabello está peinado hacia un lado.
Dijo: se llama Gustav Perol y que es un nazi hereditario. Y que hay una gran bomba en el armario y que probablemente soy comunista.
Y la palabra que diré primero será la contraseña de la bomba.
Pero sólo un nazi puede decir una palabra, pero no la oye porque es sordo.
Gustav Perol, tengo una contraseña. gustavo
Perol, Gustava Perol.
Gustav Perol, escucha mi contraseña. Gustav Perol, Gustav
Perol. Corrí como un ganso por la habitación, agité las manos y grité a todo pulmón.
Y Gustav encendió un cigarrillo y mantuvo tranquilamente la vista en el reloj.
Sudé, toqué el armario y abrí temblorosamente la maldita puerta.
¿Qué nos espera si él no escucha? En voz alta le dije:
Gustav Perol, tengo una contraseña.
gustavo
perol,
Gustavo Perol.
Gustav Perol, escucha mi contraseña. Gustav Perol, Gustav Perol.
Todos mis... estos goyitas, porque digo, no me quedo en silencio, explotarán.
No importa cuántos caminos caminé, todavía encontré a Gustav Perol.
Gustav Perol levantó los ojos y dijo lentamente en voz baja.
¡La bomba ha sido desactivada!
Pierde el impulso.
Me lavé. No eres comunista.
¡Ja ja!