Más canciones de Покам
Más canciones de Lasta
Más canciones de KLIM
Descripción
Productor: Dmitri Klimchuk
Batería: Dmitri Klimchuk
Compositor: Dmitri Klimchuk
Letra y traducción
Original
Clint Beats.
Сяйво ледь помітне серед тіней. Сутінки ідей лідер. Стало лице бліде побронзовіле.
Хм, дубілець.
Південний вітер ми з граю птахів здійме з сірих покрівель зусамітнених мовчазних будівель у небо літнє, світле, без края вічне.
Гуркіт грози луна крізь те. Бачити себе більше ніде.
Відшукай серед літер те саме таємне місце, непримітне, де можна переховатись інколи деінде. Цей звук щось зовсім інше.
Інший рівень, щось більше, музло різне мені, не заважай слухати скільки влізе.
То чорне, то біле, то чорне, то біле.
Білий рве, коли асфальт квітне, коли в хатах гуля червоний півень. Мій провулок, мій кіт, без сумнівів, одне ціле.
Рукопотискання міцне, залізне, надійне.
Мерехтіння діб суцільне, безповоротно ще один день піде. Паралелепіпед часу знову сече січе, сече січе.
Над прірвою у житі. Жах, як нам жити далі? Ці руки нічого не крали майже.
Ностальгія у моді завжди. Той малий читає, як я у п'ятнадцятому, тільки гірше.
Після мене не буде тиші. Тримаюсь за соломинку світу. Мене заціпило в останньому вагоні сальвії.
Вигляда страшно, як зумер з книгою Макіавеллі.
В моїй келії рідко грає рокстеді. Чотири мигалки пакують забухану леді. Прокинувся весь район.
У вікнах видно цікаві носи. Матюки сполохали сон. Пліток вистачить всім.
На ранок я з'їм хумус і хліб. Мислення кліпове. Палає, як смолоскип серед темряви бісовий.
Ну що ж, попутного вітру мені на шляху у нікуди. Моя реп-одіссея пливе на фанерній трієрі.
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея.
А!
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея. А!
Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру.
В античній поезії вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми.
Traducción al español
Clint Beats.
El resplandor apenas se ve entre las sombras. El ocaso de las ideas del líder. Su rostro se puso pálido y bronceado.
Mmmm, curtidor.
El viento del sur nos elevará con el canto de los pájaros desde los tejados grises de los edificios solitarios y silenciosos hacia el cielo de verano, brillante, interminable y eterno.
A través de él resuena el rugido de una tormenta. No te veas en ningún otro lugar.
Encuentra entre las letras el mismo lugar secreto, discreto, donde a veces puedes esconderte en otro lugar. Este sonido es algo completamente diferente.
Otro nivel, algo más grande, es diferente para mí, no te molestes en escuchar tanto como puedas.
Es negro, es blanco, es negro, es blanco.
Las lágrimas blancas cuando florece el asfalto, cuando el gallo rojo camina por las casas. Mi callejón, mi gato, sin duda, son uno.
El apretón de manos es fuerte, férreo y fiable.
El parpadeo de los días es continuo, otro día pasará irrevocablemente. El paralelepípedo del tiempo hace tictac, tictac, tictac de nuevo.
Sobre el abismo de la vida. Horror, ¿cómo podemos seguir viviendo? Estas manos no robaron casi nada.
La nostalgia siempre está de moda. Ese pequeño lee como yo en el decimoquinto grado, sólo que peor.
Después de mí no habrá silencio. Me estoy aferrando a la paja del mundo. Me quedé atrapado en el último vagón de salvia.
Parece aterrador, como un timbre con un libro de Maquiavelo.
Rara vez se toca Rocksteady en mi celda. Cuatro anteojeras empaquetan a una dama hinchada. Todo el distrito se despertó.
En las ventanas se pueden ver narices interesantes. Las madres perturbaron el sueño. El chisme es suficiente para todos.
Por la mañana comeré hummus y pan. Clip de pensamiento. Ardiendo como una antorcha en la oscuridad del diablo.
Bueno, viento favorable en mi camino a ninguna parte. Mi odisea del rap flota sobre un trirreme de madera contrachapada.
Mi odisea del rap, mi odisea del rap.
¡Y!
Mi odisea del rap, mi odisea del rap. ¡Y!
Una elegía es un poema lírico de carácter reflexivo y triste.
En poesía antigua, poema de cualquier contenido, escrito en coplas de cierta forma.