Más canciones de Artem Loik
Letra y traducción
Original
Потемніло небо, зупинитися або знову битися з надією, що не мине Бог?
Моя мрія за борт, а у музи аборт. Можу бути ким завгодно, та не буду рабом!
В перемішку з ребами йде моя музика, а душа сидить за ребрами, немов зек.
І вже більше не співає, а не щептує, і вже думаю, немає, а не чипто є.
Хай летять крилаті вірші у камін, хоча я хотів, щоб мене слухали, як Мінді Ча.
Мої плівки заримовані у шифрограму, щоб догнати сенси в матриці, лиши програму.
І піти за рамки, нібито картина Бенксі. Я був далі від мити, коли сидів у Бенсі.
Тому я обрав свободу і плюю на титулу. Мене бісить ваша поза, ваша піпу типу.
Зірочки танцюють з неба, падають все нижче.
Їх лякає лише те, щоб не впали в ці ніші.
Вибачай, знову дозволяю таку зустріч і йду знову на осліп, а хотів назустріч.
Потемніло небо, зупинитися або знову битися з надією, що не мине Бог. Моя мрія за борт, а у музи аборт.
Можу бути ким завгодно, та не буду рабом! Світом править лиш не диявол, це відомо Богу.
Хай новий ролак шукає дорогу знов до рогу. Ми залишимось у дурнях під його ногою.
Він голодний, як Сатурн на картині Гої. Мої сенси геть усі завуальовані.
Ні, ні, хоч мовлені для молоді, немов вініл. Білі рани забинтовані чорними бинтами.
Тут кожен з нас тисе з русифікованими лабіринтами. Не вмістився в рядок? Хай так!
Залишається псевдокритики, видихайте. Я так довго в цьому, що мені той коментатор.
Був комудатом, тут об'єднував, як комутатор. Був кому автор, кому батлер, кому тренер
Картер. Був ставив крапку, був, щоб виправляв на кому крапку.
І як би не змінився раптній, не під пиво й чіпси. Лупати скелю - це єдине, чого я не вчився.
Потемніло небо, зупинитися або знову битися з надією, що не мине Бог.
Моя мрія за борт, а у музи аборт. Можу бути ким завгодно, та не буду рабом!
Я звертаюсь не до маси, заскладнете все їм. Моя ниточка-рядка летить в Айтюнс Тесеєм.
Особистостям у формі, не копіям копій, яких веде до Мінотавра лабіринт окопів.
Traducción al español
El cielo se oscureció, ¿parar o volver a luchar con la esperanza de que Dios no pase?
Mi sueño se va por la borda y la musa aborta. ¡Puedo ser cualquiera, pero no seré un esclavo!
Mi música se mezcla con las costillas y el alma se sienta detrás de las costillas, como una prisión.
Y ya no canta, en lugar de susurrar, y ya pienso, no hay, pero no hay chip.
Deje volar poemas alados hacia la chimenea, aunque yo quería que me escucharan como Mindy Cha.
Mis películas se combinan en un cifrado para ponerse al día con los significados en la matriz, solo el programa.
Y para ir más allá del marco, supuestamente un cuadro de Banksy. Estaba más lejos de lavarme cuando estaba sentado en el Benz.
Por eso elegí la libertad y escupí en el título. Me cabrea tu postura, tu tipo de pepita.
Las estrellas bailan desde el cielo, cayendo cada vez más.
Lo único que les asusta es no caer en esos nichos.
Lo siento, voy a permitir una reunión así otra vez y me quedaré ciego otra vez, pero quería reunirme.
El cielo se oscureció, para o vuelve a luchar con la esperanza de que Dios no pase. Mi sueño se va por la borda y la musa aborta.
¡Puedo ser cualquiera, pero no seré un esclavo! El mundo no está gobernado por el diablo, Dios lo sabe.
Deje que el nuevo rodillo encuentre su camino de regreso a la esquina. Seguiremos siendo tontos bajo sus pies.
Tiene tanta hambre como Saturno en el cuadro de Goya. Mis sentidos están completamente velados.
No, no, aunque hablado para gente joven, como el vinilo. Las heridas blancas se vendan con vendas negras.
Aquí cada uno de nosotros vive en laberintos rusificados. ¿No cabía en la fila? ¡Que así sea!
Queda pseudocrítica, exhalen. Llevo tanto tiempo en esto que me gusta ese comentarista.
Yo era un conmutador, aquí me conectaba como una centralita. Era el autor de alguien, el mayordomo de alguien, el entrenador de alguien.
carter. Solía poner un punto, solía corregir el punto de alguien.
Y por muy repentino que sea el cambio, no por cerveza y patatas fritas. Pelar piedras es lo único que no he aprendido.
El cielo se oscureció, para o vuelve a luchar con la esperanza de que Dios no pase.
Mi sueño se va por la borda y la musa aborta. ¡Puedo ser cualquiera, pero no seré un esclavo!
No me dirijo a las masas, no les pongo las cosas difíciles. Mi línea de hilo vuela a iTunes por Teseo.
A personas en forma, no a copias de copias, a las que el laberinto de trincheras conduce hasta el Minotauro.