Descripción
Publicado el: 2026-01-30
Letra y traducción
Original
Шоста ранку, тридцять хвилин на сніданок, і я виходжу на вулицю, в голові туман, ніби п'яний.
Десь пробігти, десь пройтися, і вже ось і я в вищому районі міста.
Покура столиця, незадоволені лиця, штовхаються на проспектах метро, але я вже в тим давно злився.
Що робити і як далі жити?
Все побільше я зробив, буде складно навіть відчинити.
Здається, у всьому я втратив себе вже давно, так набридло чорно-біле кіно.
І кожний день міло, як під пепірку, проживаю його, це мене заїбло!
А призорний сморід манного міста все рівно затягує нових туристів.
Втікати, лишатись, я поки не знаю, але після зміни знов собі нагадаю, що я взагалі то про це все не мріяв.
І ще кілька років тому на затвори, що не загублюся в бетоні трамвая, але я потроху себе все ж втрачаю.
Здається, у всьому я втратив себе вже давно, так набридло чорно-біле кіно.
І кожний день міло, як під пепірку, проживаю його, це мене заїбло.
Здається, у всьому я втратив себе вже давно, так набридло чорно-біле кіно.
І кожний день міло, як під пепірку, проживаю його, це мене заїбло!
Traducción al español
Seis de la mañana, media hora para desayunar, y salgo con la cabeza nublada, como si estuviera borracha.
Corre a algún lado, camina a algún lado y aquí estoy en la parte alta de la ciudad.
Una capital humilde, rostros descontentos apretujándose en las avenidas del metro, pero eso ya me enojó hace mucho tiempo.
¿Qué hacer y cómo vivir?
Cuanto más lo hiciera, más difícil sería incluso abrirlo.
Parece que llevo mucho tiempo perdido en todo, estoy tan cansado del cine en blanco y negro.
Y cada día lo vivo con dulzura, como debajo del papel, ¡me enganchó!
Y el hedor fantasmal de Manna City sigue atrayendo a nuevos turistas.
Huir, quedarme, todavía no lo sé, pero después del cambio volveré a recordar que no soñé con eso en absoluto.
Y hace unos años estaba convencido de que no me perdería en el cemento del tranvía, pero todavía me pierdo poco a poco.
Parece que llevo mucho tiempo perdido en todo, estoy tan cansado del cine en blanco y negro.
Y cada día lo vivo dulcemente, como un papel, me dio asco.
Parece que llevo mucho tiempo perdido en todo, estoy tan cansado del cine en blanco y negro.
Y cada día lo vivo con dulzura, como debajo del papel, ¡me enganchó!